Мій перший досвід програмування був ще у шкільному комп’ютерному класі у 1995 році. Нас посадили за комп’ютери, відкрили BASIC і дали завдання: прочитати два числа та вивести їхню суму. Я був у захваті: світ вікон, циклів, логіки і простеньких програм здався насправді магією. Хотілося писати ігри, хачити мережу, розраховувати щось неймовірне.
Минуло кілька років, і я нарешті зайнявся програмуванням професійно. Та мрія про творчу роботу швидко зіткнулася з реальністю: 90 % часу йде на виправлення дрібних багів та технічного боргу, від яких нікому не тепло. Новий функціонал — це лише мала частина рутинних завдань.
Час від часу ловлю себе на думці, що, можливо, варто спробувати щось інше. Поекспериментувати з Java чи навіть освоїти розробку для iPhone. Або звернути увагу на Flex і ActionScript, які пропонують інші підходи. Можливо, зміна інструментів поверне відчуття новизни, як у ті перші дні, коли я тільки знайомився з програмуванням.