Нове у Віки і Ваньки

Віці вже три роки, і її розвиток стає дедалі цікавішим. Вона й раніше вигадувала різні короткі історії й розповідала їх. Учора вона захопилася грою і ходила хвилин 10–15, розповідаючи щось собі під ніс.

«Що ти там розповідаєш, Вікуся?» — питаю я. «Я розповідаю казку про дівчинку, яка гуляла по лісі, а потім заблукала, а потім упала в річку, а потім все», — відповідає.

Ми з Танею були в шоці, а потім сміялися ще два дні.

Через 2 дні Ваньці 5 місяців

У мене є син. Його звуть Іван Сергійович. Це моя друга дитина, яка приносить мені та моїй дружині багато радості.

Він часто змінюється, і все це дуже чудово й цікаво ( у вузьких колах і років так через 10‑16‑15‑20).

Я постараюся записувати у цьому щоденнику, як розвиваються мої діти. Це буде такий альбом, який вони будуть переглядати через певну кількість років.

В Івана Сергійовича починають прорізатися зуби, це триває вже 2 тижні, ясна біліють, але зуби не з’являються. Ванька тримається нормально, лише іноді плаче перед сном. У Вікторії Сергіївни, якій зараз 2 роки та 10 місяців, усе відбувалося набагато голосніше і довше, хоча в неї зуби почали різатися з 6‑ти місяців. З учорашнього дня Ванька вже активно почав хапати речі, тягнеться за тим, що його цікавить, і одразу гризе.